"Нам потрібна підтримка, а не жалість" запорізька волонтерка про новий вражаючий мурал “Незламна”

В центрі Вільнюса єдиний в світі робот-мураліс Альберт завершив роботу над неофрескою "Незламна".

Висота муралу — 25 метрів, площа— 200 кв. метрів. Подивитись на мурал як будете у Вільнюсі можна за адресою вул. Юозапавічюса 9.

У центрі нового муралу зображена та сама волонтерка із Запоріжжя Тетяна Дроботя, яка минулого року "підкорила" так званий "московський дім". Тепер вона зображена на фоні сакральних скель острова Хортиця в Запорізькій області. Мурал відображає реалії війни, використовуючи фото із серії фотографій, зроблених фотографом Оленою Тітою в Запоріжжі через тиждень після того, як росія підірвала Каховську дамбу.

Вона стоїть на фоні сакральних скель, що донедавна були під водою. Біла ватерлінія позаду фігури підкреслює масштаб техногенної екологічної катастрофи, спричиненої війною. Рівень води опустився від 2 до 4 метрів.

Узбережжя, всіяне мертвою рибою та сухими водорослями, жахливий запах гнилості в повітрі, сміття, яке винирнуло з-під води – ось що ми побачили та відчули того дня. Все це виглядало так, ніби природа кричала від болю. Незламна вона запрошує стояти разом, непохитно.

Україні потрібна допомога, не співчуття. Нова робота відображає трагічні реалії війни. Команда митців поставили за мету показати красу і незламність України, яка здобуває силу в болісній реальності. Процес створення муралу “Незламна” в Вільнюсі. Винахідник робота-мураліста Мікель Йоала останні штрихи додає вручну. 

Ця робота є доказом того, що мистецтво може не тільки доносити сильні послання до світу, але й об'єднувати великі спільноти у дуже значущий спосіб. 

"Незламна" - це спільний проект литовських, українських та естонських митців, присвячений непохитній рішучості українського народу відстоювати свою Свободу, а також важливості нематеріальної культурної спадщини, яка об'єднує громади та нації.

Під час презентації фрески художній керівник проекту Ліна Шліпавічюте та українські митці говорили про важливість непохитної підтримки України.

"Цей арт проект - мистецтво, яке показує красу України, незважаючи на війну, що триває. Водночас він несе послання про сильну ідентичність та красу України в умовах війни, а також про нашу боротьбу за свободу, демократію та краще майбутнє без загрози з боку Росії. Умови війни також допомагають зрозуміти, хто ти є, де твоє серце, де твій дім і рідний притулок - це надає тобі гідності та ідентичності.

Ця неофреска "Незламна" - про надію, красу, про те, що навіть якщо буде важко, ми не зупинимося і будемо сильними, тримаючись разом", - розповіла муза неофрески Тетяна Дроботя. Тетяна Дроботя.

Костюм, що усоблює живу нематеріальну культурну спадщину, на основі вишиванки для фрески створив український бренд G.LVOV. Вишиванка, пишно вишита традиційна блузка, є важливою частиною української культурної ідентичності. Тому саме вона стала основою втіленого на муралі образу.

Спочатку ми думали використати для фото готовий український національний костюм. Шукали його скрізь: і в музеях, і в приватних колекціях, але зіткнулися з наслідками війни – всі виставки та музейні фонди були евакуйовані із Запоріжжя в більш безпечні регіони країни. Пошуки тривали кілька тижнів, аж потім ми вирішили створити абсолютно новий сучасний український образ. Не реконструйований, втім заснований на референсах з музейних колекцій. Ми вирішили створити сучасну сукню в традиційному стилі, яка б відповідала сучасному сприйняттю України як молодої красивої країни з хоробрим серцем», – прокоментував український дизайнер Юрій Львов, який втілив ідею в тканині та стилізував весь образ.

 Моєю метою було створити сукню, яка б по-сучасному освітлювала традиційну українську сорочку-вишиванку. Ми розпочали процес створення образу з глибокого занурення в українську культурну спадщину. Взяли консультації у Сергія Білівненко, кандидата історичних наук, соціального антрополога, доцента кафедри історії Запорізького національного університету; фахівців Запорізького краєзнавчого музею, Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» та переглянули світлини евакуйованих музейних експонатів. Фото зліва: з відкритих джерел.