Мэр Львова дал советы Александру Сину

 Самый известный мэр Украины Андрей Садовой уверен, Запорожью нужно приобрести широкую популярность. Также он рассказал о своем взгляде на развитие малого бизнеса и туризма в нашем городе.

— Як ви стимулюєте розвиток малого бізнесу у Львові?

— Ми пережили важкі 90-ті, коли був розпад Радянського Союзу, і дуже багато наших великих підприємств втратили своїх замовників. Львів славився своїм приладобудуванням, виробництвом точної механіки, електроніки. На превеликий жаль, багато з тих підприємств суттєво зменшили свої об’єми виробництва. А деякі просто закрилися. Звичайно, людям треба було десь працювати, і це стало великим стимулом для розвитку малого та середнього бізнесу. Сьогодні Львів активно розвивається, ми маємо хороші позиції в розвитку ІТ-технологій. Ми активно розвиваємо індустрію туризму, особливо її підрозділ — індустрію ділової гостинності: проводимо конференції, форуми, семінари. До нас приїжджають достатньо заможні люди і лишають значну частину коштів у Львові.

Також для гармонійного розвитку Львова створена рада конкурентоспроможності міста. До неї входять представники різних класів, і міський голова на цій раді не головує, він один з членів цієї ради. Головують ті, хто обраний самими підприємцями. На цій раді ми працюємо над стратегією розвитку міста, спільно ставимо задачі, які треба вирішити. Потім на цій раді наші міські урядники звітують перед підприємцями, що вони зробили за час своєї роботи. Тобто в нас зовсім інший підхід: це не підхід радянської системи по типу «ти начальник — я дурень». Завжди дурнем чомусь виявляється бізнес, який має платити, і в той же час на бізнес дивляться як на велику дойну корову. При цьому не розуміючи, що треба мати талант, щоб створити підприємство, яке було б конкурентним, щоб продукція продавалася. Це достатньо складна справа, і треба поважати тих людей, які створюють нові робочі місця. Ми одні з перших в Україні отримали сертифікат на індустріальний парк, також плануємо збудувати великий ІТ-парк. Планів багато, але наразі головне — стабільність в нашій державі. Сьогодні всі львів’яни дуже переживають за ситуацію в країні. Але поза тим місто рухається вперед.

— Чи спрощували у місті процедури відкриття та ведення бізнесу?

— По-перше, у нас є певні пільги при оплаті за землю для підприємств. Також ми намагаємося мінімізувати корупцію, тому що вона є головним гальмом розвитку бізнесу: коли чиновники починають обкладати бізнес різними податями. У Львові з цим досить строго: ми за це дуже жорстко караємо. Якщо людина займається бізнесом, усі повинні їй допомагати, і влада — в першу чергу.

— Яку частину прибутків у бюджеті міста становлять доходи від діяльності малого та середнього бізнесу?

— У нас немає великих виробництв, де працює п’ять чи сім тисяч людей. Виробництва у Львові — це починаючи від декількох до 2000 людей. Стільки, наприклад, працює у комунальному підприємстві «Львівтеплоенерго». Але основна маса підприємств — це «середняки», які мають 100, 500, 700 найманих працівників. Власне, вони і дають основний дохід міста. Тож ми отримуємо в бюджет подохідний податок, єдиний податок, ну і звичайно, отримуємо кошти від здачі в оренду землі, майна. При цьому наше місто є донором державного бюджету України. Тобто з нашого бюджету були вилучення коштів. Що стосується надходжень по єдиному податку, то вони фактично виконуються на 100 відсотків.

Туризм — це робочі місця

— Що дає місту розвиток галузі туризму?

— За останні роки — це більше десяти тисяч робочих місць. Кожен гість, який приїжджає до Львова, за час свого перебування залишає орієнтовно до 400 доларів. Людина поселяється в готелі, харчується, купує сувеніри, ходить в театри та на інші розваги, і всі ці кошти залишаються в місті, що дуже вигідно. Тому зараз в цьому сегменті нас дуже цікавить розвиток індустрії саме ділової гостинності — це вищій рівень. В ці дні ми мали дуже багато гостей у Львові, наш центр туристичної інформації поставив рекорд — за один день було 505 відвідувачів. Стільки відвідувачів не було навіть під час проведення Євро-2012. В такий складний час люди хочуть певної стабільності і затишку, і у Львові вони його знаходять, тому що ми — надзвичайно безпечне і комфортне місто.

— В Запоріжжі також багато гарних місць, але туристи до нас чомусь не їдуть. Що б ви порекомендували нашій місцевій владі або підприємцям, щоб розвинути у Запоріжжі туристичну галузь?

— У вас є острів Хортиця, який має бути туристично привабливим для всіх українців. У вас є багато великих підприємств. В Україні чомусь жодне з міст не розвиває індустріальний туризм, хоча насправді це дуже серйозна частина індустрії туризму. Багатьом людям було б цікаво побачити, як працюють підприємства-гіганти. Але треба правильно це подати, треба брати хороших фахівців, вступати в європейську туристичну асоціацію. Бо, власне, це ви думаєте, що хтось знає, що є таке місто Запоріжжя. А насправді мало хто в світі про ваше місто знає. Треба вміти бути відомими. Також знаходити ті точки, які можуть привертати загальну увагу, і розвивати їх. Наприклад, зараз я назвав те, що мені відоме у вашому місті. Але я також багато чого не знаю. Ще варто проводити більше цікавих фестивалів, наприклад на Дніпрі. Запоріжжя в цьому сегменті туризму може мати великі плюси, тільки цим треба серйозно займатися. Чомусь, напевно, не думали, що цим можливо займатися. А я вважаю, можливо. Тому що у вас є дуже багато розумних, кмітливих людей, і головне — не заважати тим людям.

Запорізькі тарифи шокують

— Як ви вирішуєте у місті проблеми ЖКГ? В Запоріжжі, наприклад, досить невдало ліквідували всі ЖЕКи і створили єдиний обслуговуючий центр.

— У Львові є об’єднання співвласників будинків, і в нас їх найбільше серед усіх українських міст. Також є житлові комунальні підприємства — їх не багато, ми їх оптимізуємо. Але ми не пішли на цей експеримент, на який зважились деякі міста, коли ліквідували всі ЖЕКи й зробили одні центри, тому що з часом цей експеримент недостатньо добре себе зарекомендував. Точніше, він добрий з точки зору корупції. А з точки зору обслуговування мешканців будинків він не є добрим. Людей треба поважати, любити та приділяти їм увагу. У нас керівники ЖЕКів регулярно звітують перед мешканцями. Начальник ЖЕКу ходить по своєму району, по квартирах, сам запрошує людей на зустріч до себе. Для мене як для голови міста це дуже важливо. Бувають і дуже гострі розмови. Є чіткі плани по кожній дільниці, де і що має бути зроблено в цьому році. Бо люди сплачують кошти і мають знати, де буде під’їзд відремонтовано, де будуть вікна відреставровані. Треба працювати з людьми, а не підходити до усіх питань технічно.

— У нас в деяких випадках тарифи доходять до п’яти гривен за квадратний метр.

— Ого! То вас мають золотом покривати! Ми тут дебатуємо за кожні пару відсотків до тарифу, щоб людей не образити. До речі, тарифи на воду в нас теж менші, хоча зауважте, що ми беремо воду за 100 кілометрів від Львову. При цьому ми беремо воду з артезіанських свердловин, ми її качаємо. Тобто в нас багато коштів йде на електроенергію. А у вас вода поруч і має коштувати в два рази дешевше, ніж у Львові.

— На побудову цього водогону брали кредитні кошти?

— Ми маємо співпрацю зі Світовим банком, колись брали позику і тепер за неї розраховуємося. Ці кошти для нас — суттєвий плюс, тому що у Львові дуже великі перепади висот. Якщо Запоріжжя — це рівна місцевість, то у нас дуже великі перепади, і ми були змушені врівноважувати тиски води. В цьому нам допоміг грошима Світовий банк. Заразу у нас і холодна, і гаряча вода є цілодобово, опалення також працює як годинник.

— У нас також місцевий «Водоканал» брав кредитні кошти на поліпшення якості води та ремонти водогонів. Але щоб розплатитися за борги, вирішили підвищити тарифи на воду для населення. Ви також закладали «кредитну частину» у тарифи на воду?

— Насправді держава нам винна близько ста мільйонів по різниці в тарифах, і це та сума, яку ми маємо віддати Міністерству фінансів по Світовому банку. Думаємо, що для нас проведуть взаємозалік. Стосовно коригування тарифів, ми дійсно будемо це робити. Але ще раз наголошую — до цього питання ми підходимо дуже обережно.

ИСТОЧНИК "Суббота плюс"